Департамент екології та охорони природних ресурсів

 

м. Суми, майдан Незалежності, 2, 40030
Приймальня (0542) 62-97-99; 
Управління екологічної безпеки та дозвільної системи (факс) (0542) 63-28-39;
Управління природних ресурсів та заповідної справи (факс) (0542) 63-28-29

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Розпорядок роботи: понеділок - четвер – з 8.00 до 17.15;
п’ятниця – з 8.00 до 16.00;
обідня перерва – з 12.00 до 13.00;
вихідні дні: субота, неділя.

ЗИМОВА РИБОЛОВЛЯ – ПРАВИЛА ТА ЗАБОРОНИ

Як на території зимувальних ям, так і під час нересту в природних нерестовищах риболовля категорично заборонена!

Для доброї і безпечної зимової риболовлі потрібно дотримуватись таких правил: лід обов’язково має бути прозорим і чистим та не тоншим за 5-7 см; його міцність спочатку варто перевірити палицею, а рухатись по льоду рекомендують повільно і плавно; також не варто підходити до затоплених дерев чи інших предметів, що вмерзли в лід – в цих місцях він дуже тонкий.

Професіонали рекомендують не виходити на зимову рибалку самотужки – краще в компанії ще двох людей, при цьому тримаючи дистанцію між ополонками під час риболовлі до 5 метрів. Обов’язково варто мати із собою спеціальний рятувальний комплект або хоча б міцну мотузку, сумки мають бути легкими, погода сприятливою, а алкоголь – відсутнім.

Це правила безпеки. Але існують також правила, встановленні законом. Їх дотримання є не менш важливим. Наприклад, порушення правил риболовлі на зимувальних ямах карається адміністративним стягненням, а саме – штрафом. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність – штраф 3400-6800 грн. чи позбавлення волі на термін до 3 років з конфіскацією як знарядь і засобів лову, так і самого вилову. Також порушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину. Так, згідно з постановою Кабінету міністрів України №1209 від 21 листопада 2011 року, вони позначені такими сумами: за одного сома доведеться заплатити 425 грн; за ляща – 170 грн; за судока – 510 грн; за лина – 119 грн; за коропа і сазана – 306грн; за білого амура, товстолобика, білизни, рибця звичайного – 255 грн, за тарань і клепця – 85грн; за краснопірку – 68 грн; за плоскирку – 34грн; за карася – 17 грн, а також рака – 25,5 грн. Найдорожчою традицією є червонокнижна риба. Наприклад, за одну прісноводну стерлядь, виловлену у незаконній спосіб, штраф сягає 48 тис грн. До рибного промислу належить також вилов цінних порід риб з метою заготівлі ікри.

Заборона на вилов риби може бути постійною, до прикладу, у новостворених водосховищах до особливого розпорядження, і сезонною. Любительським і спортивним рибальством взагалі заборонено займатись у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій; у відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах; поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони; у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств; на зимувальних ямах. Сезонна заборона на вилов риби в Україні взимку діє з листопада до березня і під час нересту з квітня до середини червня.

Зимовий період для риби є особливим, порушення її спокою і тиші у цей час шкодить не тільки самим жителям водойм, але й впливає на екосистему. З настанням холодів риба не росте, бо в неї практично припиняється обмін речовин. В цей час вона живе завдяки накопиченому влітку жиру. Багато риб залягають у зимову сплячку, перестають харчуватися. У зимувальних ямах такі риби стають нерухомими і чекають потепління.

Зимувальні ями – це глибокі місця у водоймі, де нема активної течії (наприклад, території, де вода підмивала береги й утворила заглибини). Температура там може доходити до чотирьох градусів тепла. Глибина таких ям щонайменше два метри. Хоча краще три-п'ять метрів (має бути більшою, ніж висота промерзання льоду). На кілометр річки має бути не менше п'яти зимувальних ям. Їх місцезнаходження визначають працівники рибоохорони, і саме вони мусять попереджувати про них рибалок. Коли температура води перевищує 8 градусів, риба виходить зі сплячки. Найважче витримує зиму короп. Не залягають у зимову сплячку окунь і щука. В цей час вони навпаки активно рухаються та полюють на мальків.

Як на території зимувальних ям, так і під час нересту в природних нерестовищах риболовля категорично заборонена! Правила вилову риби в дозволених місцях передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту, тільки дозволеними знаряддями – однією вудкою з одним гачком або спінінгом, а норми вилову не мають перевищувати 3 кг в день на людину.

Заборона також стосується інших фізичних впливів на рибу під час нересту і зимівлі, таких як шум, гуркіт, вирубка дерев, розорювання берегів, добування піщано-гравійних сумішей. Також в цей час не можна займатися розчищенням русел річок, берегоукріпленням, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, користуватися для пересування човнами.

Під час любительського і спортивного рибальства забороняється вилов із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь, вогнепальної і пневматичної зброї (винятком є гарпунні рушниці для підводного полювання), використання сіткових снастей усіх видів, виловлювання раків у темну пору із застосуванням підсвічування.

Для вирішення питання про те, чи є заподіяна шкода порушенням закону про вилов риби істотною, враховують такі фактори як кількість, вартість та екологічна цінність здобутих або знищених водних біоресурсів. Найбільшою шкодою є знищення нерестової ділянки, загибель великої кількості мальків, риб і водних безхребетних тих видів, які занесені до Червоної книги. До способів масового знищення риби відносять: застосування вибухових і отруйних речовин, електроструму, спорудження гаток, запруд, спускання води з рибогосподарських водойм, спосіб тралення при вилові закидними неводами і волокушами із суден, одночасне або чергове закидання неводів з протилежних берегів «в замок», перекриття знаряддями лову більше 2/3 ширини русла річки або протоки.

Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретній водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони згідно з Наказом Держрибагентства України.

За даними статистики, вилов риби в Україні за останні три роки зріс на 20 тисяч тонн в морі і внутрішніх водоймах. Лише за останні роки різко скоротилася популяція практично всіх видів риб, яким взагалі вдалося вижити в умовах втручання людини в життєдіяльність водної екосистеми. Навіть широко розповсюджена краснопірка скоротила свою популяцію в Дніпрі у 10 разів, а сомів і лящів там вже майже не залишилось.

За неофіційними даними тіньовий ринок рибної продукції оцінюється в 6 млрд грн. Незаконно виловлена риба переробляється нелегально і нелегально реалізовується. Звичайно, тут не може бути й мови про контроль якості. Україна – єдина країна в Європі, де покупець не може отримати достовірну інформацію про походження риби або рибного продукту не тільки на стихійних ринках, але й навіть у супермаркетах. Тому тіньовий рибний ринок з кожним роком стає все більшим. Окрім великої небезпеки для водної фауни, це несе чималі проблеми споживачам. Адже неякісна риба може викликати ботулізм – важке харчове отруєння, спровоковане вживанням продуктів що містять ботулотоксини. Ця хвороба вражає нервову систему людини. Спочатку виникає нудота, потім блювота і головний біль – симптоми дуже схожі на звичайне отруєння. Але потім вона провокує порушення зору, двоїння в очах, також може бути першіння в горлі, порушення ковтання, осиплість голосу. Це небезпечне захворювання дуже часто має летальні наслідки.

На сьогодні в Україні вилов риби любителями може зрівнятися з промисловим виловом. Нерідко один рибалка ловить на п'ять і більше вудок, а взимку виставляє по кілька десятків жерлиць для ловіння щуки.

За матеріалами щотижневого спеціалізованого бюлетеню ОВД