Департамент екології та охорони природних ресурсів

 

м. Суми, майдан Незалежності, 2, 40030
Приймальня (0542) 62-97-99; 
Управління екологічної безпеки та дозвільної системи (факс) (0542) 63-28-39;
Управління природних ресурсів та заповідної справи (факс) (0542) 63-28-29

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Розпорядок роботи: понеділок - четвер – з 8.00 до 17.15;
п’ятниця – з 8.00 до 16.00;
обідня перерва – з 12.00 до 13.00;
вихідні дні: субота, неділя.

ПІДГОДІВЛЯ ТВАРИН ВЗИМКУ: ЯК І НАВІЩО

Зниження температури повітря і збільшення снігового покриву в лісах зменшують можливість тваринам якісно і регулярно хар­чуватись тим, що зазвичай складає їхній раціон. Підгодівля, яку здійснюють єгері, дозволяє звірам поновити сили і втримати той вітамінний і жировий баланс, що сприяє їх адаптації до погодних умов і допомагає елементарно - вижити, коли звична природня їжа недоступна.

Проте, щоб допомогти тваринам прохарчуватись у важких погодних умовах не обов'язково працювати у лісництві. Це може зробити кожен охочий, без великих затрат.

НАПРИКЛАД, для жите­лів сільської місцевості, особливо тих, хто живе ближче до лісу, звичними гос­тями у зимовий час можуть бути дрібні тварини. Борсуки, лиси­ці, зайці, їжаки та навіть козулі взимку часто наближаються до людських осель в пошуку їжі і теплого місця для зимівлі. В компості люблять селитись їжа­ки і вужі, в дровітні можуть заві­тати жаби, а піддашшя служать прихистком для кажанів. Ви­ганяти лісових гостей не варто. Краще облаштувати їм безпечні місця для зимівлі, та приноси­ти туди їжу і воду. Бажано, щоб кожна «зимова квартира» була на достатній відстані одна від одної, рекомендують єгері.

У пошуках їжі тварини час­то забрідають у людські посе­лення. Лисиці можуть ритись у смітниках, гризуни - обгризати кору дерев. То чи не краще за­лишати їм корм, щоб полегшити життя і врятувати від голодної смерті? Наприклад, можна роз­класти на пеньках сіно, сіль, «ві­ники» з висушених влітку гілок з листям верби та інших їстів­них порід. Також лісовим гостям смакуватимуть яблука та овочі. Але, варто пам'ятати, що силь­ні морози псують їх і змінюють смакові та корисні властивості. Тому їх варто регулярно зміню­вати і поповнювати запаси.

З іншого боку, якщо тварина раз чи два прийде до вас і знайде їжу - вона звикне, що тут її чекає щось смачненьке та приходитиме постійно і навіть може приво­дити інших. Якщо ж ви не хочете бачити лісових мешканців біля своїх осель - краще влаштовува­ти їм підгодівлі у лісі. Кожен охо­чий може допомогти лісниками та єгерями підготувати майданчики, ділянки, солонці для підгодівлі. Туди регулярно доставляють кор­ми. Та, варто знати що і кому по­трібно для поповнення сил.

Сіно, силос, кормові віники, зерно, жолуді, коренеплоди - найкраще смакують парноко­питним. Сіно не обов'язково класти в годівницю, можна по­класти його на кущ, розвішати на гілка дерев, але не дуже ви­соко, щоб тварини до нього дотяглися (не вище метра від зем­лі). Важливо вибрати таке місце, щоб сухі корми не змокли. Для копитних також підходять озимі жито і пшениця, горох, озерний рис, сушена конюшина, топі­намбур, кормова капуста, куку­рудза та ін. Особливими ласо­щами для лісових мешканців є «віники». їх з літа заготовляють і висушують із молодих пагонів з листками деревно-чагарнико­вих порід: ясеня, верби, осики, горобини, яблуні, груші лісової, крушини. Таке частування та­кож добре смакує зайцям. Для них у годівниці ще викладають сіно, коренеплоди, зернові при­корми. Місця для підгодівель влаштовують там, де найчасті­ше збираються тварини певно­го виду. По-перше, там більша можливість виснаження природних ресурсів і зменшення харчів і, по-друге, запам'ятавши місце підгодівлі - тварини час­тіше туди навідуватимуться. Такі годівниці найчастіше вста­новлюють далеко в лісі, щоб звірі не боялася підходити до цього місця.

Також дуже потрібна усім лі­совим мешканця взимку сіль. Для цього найчастіше єгері ви­користовують солонці з кухон­ної солі. Така підгодівля особливо добре впливає на організм оленів, зайців-русаків та каба­нів, зміцнює їх, підсилює імунітет і допомагає протистояти різно­манітним захворюванням, а та­кож сприяє доброму розвитку плоду у вагітних самиць. Річна витрата солі на один солонець для парнокопитних складає 10 кг, для зайця-русака - 3 кг.

Сезон підгодівлі диких тва­рин взимку залежить від рівня промерзання верхнього шару ґрунту та снігового покриву. В середньому він триває близько 100 днів, але, відповідно до по­годних умов, може коливатися від 45 до 120 днів. Умовно сезон підгодівлі диких тварин ділять на три періоди - з 1 по 30 лис­топада, з 1 по 30 грудня (30 діб) та з 1 січня по 10 лютого.

Безперечно, стежити за по­рядком у лісових угіддях та допомагати диким тваринам є обов'язком відповідних дер­жавних служб та єгерів у лісни­цтвах. Але і допомога сторонніх людей тваринам у часи, коли їм важко добувати їжу та харчу­ватись не є чимось надзвичай­ним — вона не перетворює жи­телів лісу на «пристосуванців», а лише спрямована на те, щоб тварина легше перенесла мо­рози та зберегла життя до мо­менту, коли знову зможе саме добувати собі харч у звичний спосіб.

 За матеріалами щотижневого інформаційного бюлетеню ОВД.